«La guerre aiguise tout et tout le monde»

Etre étudiant portant couleurs à l’époque de la guerre Russo-Ukrainienne : un rapport depuis la ville de Ternopil. Quel est l’impact de la guerre en Ukraine sur la vie des sociétés d’étudiants ? Taras Kryveskyi nous parle de la ville de Ternopil, dans l’ouest de l’Ukraine, et de sa société d’étudiants, l’Obnova Ternopil.

Le texte : Taras Kryvetskyi, complété et révisé par Nadiya Shchurko

En guise d’introduction, je peux décrire brièvement comment se déroulaient les activités de ma société, l’Obnova Ternopil, en temps de paix, c’est-à-dire avant la guerre d’agression menée par la Russie :

Les activités habituelles de la société ont lieu tous les mardis sous forme de réunions hebdomadaires organisées par différentes sections (en fonction du domaine d’étude ; voir encadré p.XY). En outre, des rencontres sont organisées de temps à autre avec des personnalités éminentes et intéressantes. Les thèmes des rencontres sont choisis par les sections elles-mêmes – à l’exception de la catéchèse, qui est déterminée par l’aumônier et qui a lieu une fois par mois. En plus des réunions du mardi, il y a deux journées traditionnelles de retraites par an ainsi qu’un camp d’été.

En ce qui concerne l’impact de la guerre sur la vie de notre société, je vais en montrer l’évolution en plusieurs phases.

Un dîner commun lors d’un séminaire de formation interne annuel pour tous les responsables d’une association d’étudiants de la FUCAST Obnova. La photo montre environ un tiers de tous les membres actifs de l’association d’étudiants à l’heure actuelle. Les couleurs ne sont portées que lors des réunions officielles. (Photo : zVg)

2012-2014

Notre Société de Ternopil, capitale de l’oblast (région administrative) de Ternopil dans l’ouest de l’Ukraine, s’est rendue en 2012 dans le village de Mnohopillya, près d’Ilovaysk, dans la région de Donetsk, pour un camp d’été. Nous y avons rencontré la jeunesse locale et avons noué des relations amicales. Nous avons noué de nombreux contacts utiles, notamment avec les militants locaux pro-ukrainiens de Donetsk. Nous avons essayé de soutenir notre Église grecque-catholique ukrainienne (EGCU) qui s’établissait alors dans cette région. Nous avons aussi participé activement à la « Révolution de la Dignité » sur la place « Maïdan » en 2014. Avec le début de la guerre, ces régions, que nous avions visitées pendant deux ans, sont passées sous l’occupation et l’influence des séparatistes soutenus par la Russie.

Personnellement, j’ai eu du mal à accepter que les amis que je m’étais faits là-bas se divisent en deux camps. La plupart d’entre eux ont quitté ces régions pour les régions centrales de l’Ukraine – d’autres sont restés. Certains se sont battus du côté ukrainien et d’autres ont choisi de se battre contre l’Ukraine. A titre personnel, cette étape s’est terminée le 29 août 2014, jour de mon anniversaire. Ce jour-là s’est produite la tragédie que nous appelons le « massacre d’Ilovaïsk » : les troupes russes ont abattu de nombreux défenseurs ukrainiens encerclés. Et ce dans un soi-disant « couloir humanitaire », contrairement aux promesses préalables de ne pas attaquer ce passage. Mon ami Jurij Matuschtschak a été tué ce jour-là.

2015-2021

Dans les années qui suivirent, les activités de la société continuèrent comme d’habitude – du moins en apparence. Nous essayions de mener une vie d’étudiant active ; mais pour être honnête, nos danses et nos conversations n’étaient plus ce qu’elles étaient. Nous nous souvenions qu’il y avait une guerre à l’Est. Et nous nous rappelions notre Jurij…

En 2019, le Covid a apporté avec lui le passage au mode « en ligne ». Cela a eu un impact négatif sur le nombre de membres de la société et sur la qualité des réunions du mardi.

De temps en temps, nous organisions des actions de soutien pour les militaires. Les soldats se doutaient qu’une grande guerre éclaterait tôt ou tard. D’ailleurs, j’avais entendu cela de la part de nombreuses personnes à cette époque. Mais je dois avouer que j’étais moi-même dans le doute à ce sujet. D’un côté, j’y croyais parce que je faisais confiance aux gens qui disaient cela. D’un autre côté, je ne voulais pas y croire. Je ne pouvais tout simplement pas m’imaginer que le lavage de cerveau opéré par la propagande était si avancé que tant de Russes seraient prêts à mourir pour les mythes et les mensonges de leur « tsar » Poutine. Je pensais qu’il y avait parmi eux une masse critique de personnes pensantes et influentes capables d’empêcher la guerre. Mais il n’y en avait pas.

Conséquences d’une attaque de drone sur Kiev, dont Nadiya Shchurko, co-auteur de ce rapport, a été personnellement témoin. (Photo : zVg)

2022

Avec le début de la grande offensive de 2022, la question décisive pour nous tous était de savoir si Kiev allait survivre, car l’avenir de l’Ukraine en dépendait. Chacun et chacune l’avait compris. Nos activités en tant que société d’étudiants se sont arrêtées pendant un certain temps. Tout le monde était principalement occupé par le bénévolat, l’accueil des réfugiés et l’approvisionnement de l’armée, car celle-ci était passée de 300 000 à un million de soldats et devait faire face à de très grands défis. Le nombre de volontaires était tout simplement ingérable. De nombreux membres de l’Obnova ont rejoint l’armée.

Face à la peur, il y avait une incroyable atmosphère d’unité et de soutien dans la société – un sentiment que je ne peux comparer qu’au « Maïdan » de 2014, mais qui cette fois-ci a atteint toute l’Ukraine. Malgré les attaques de missiles et les pertes, personne n’avait le moindre doute sur le fait que nous survivrions et que nous aurions chassé l’ennemi de notre pays en peu de temps (au plus tard dans un an).

A l’époque, j’étais membre de la commission de contrôle de la fondation de notre société Obnova et j’étais donc au courant de l’aide que nous recevions de l’Europäischer Kartellverband (EKV). Nous étions tous très touchés par votre geste d’aide. Cela nous a encouragés encore plus à nous battre et nous a donné la confiance et la détermination de gagner !

Depuis octobre 2022, la Russie s’attaque également à nos infrastructures énergétiques afin de semer la panique parmi la population. À ce moment-là, nous avons apprécié le soutien de 1019.ch d’une manière particulière. C’est dans ces moments-là que l’on voit qui est son véritable ami. À cette époque, il était presque impossible d’acheter une génératrice ou une station de recharge en Ukraine. Et même si c’était le cas, le prix était exorbitant.

Je me souviens de la première fois où j’ai dit à mes amis de la fondation Bonum que des amis de sociétés d’étudiants en Suisse allaient nous apporter dix génératrices. Ils ne m’ont pas cru et m’ont dit qu’ils recevaient cinq promesses de ce type chaque jour – et que personne ne les avait jamais tenues. Ils n’y ont pas cru jusqu’à la fin. Et quand ils ont finalement vu les génératrices, ils ont presque dansé de joie. Nous ne l’oublierons jamais. Au nom de ma société Obnova, de la Fondation Bonum et de tous les Ukrainiennes et Ukrainiens, je voudrais remercier profondément et humblement toute la communauté de 1019.ch. Je suis sûr que grâce à votre aide, de nombreuses vies ont pu être sauvées !

2023

L’année suivante, 2023, a été pour nous une année d’espoir. Nous espérions tous une contre-offensive réussie. L’Obnova Ternopil a repris ses réunions à plein régime. Tout était comme avant, si ce n’est que les sujets étaient plus profonds, les questions plus pointues et les décisions plus claires. La guerre exacerbe tout et tout le monde : ceux qui étaient bons sont devenus encore meilleurs ; ceux qui étaient mauvais sont devenus encore pires.

Entre-temps, les aides de 1019.ch sont devenues régulières. Elles nous soutiennent et nous aident à nous reconstruire. Grâce à elles, de nombreuses vies ont pu et peuvent encore être sauvées. Entre-temps, l’Obnova organise régulièrement diverses manifestations caritatives. Il en résulte beaucoup de travail pour notre association aussi, dans lequel je suis moi-même très impliqué. À un moment donné, nous avons réalisé que nous avions besoin de notre propre fondation caritative pour mener des activités plus efficaces. C’était nécessaire pour séparer l’activité principale de notre société d’étudiants du travail de bienfaisance bénévole.

2024

En 2024, Obnova Ternopil a décidé de créer une fondation d’utilité publique qui prendrait en charge l’ensemble de ses activités caritatives. J’ai été nommé directeur de cette fondation et j’ai bien sûr accepté. C’est une nouvelle étape de ma vie. Le nom complet de la fondation est Fondation de bienfaisance de la Société catholique Obnova de Ternopil (« Wohltätigkeitsstiftung der katholischen Gesellschaft Obnova von Ternopil »).

Quelques mots pour conclure

Nous nous souviendrons toujours de tous ceux qui ont donné leur vie pour notre liberté pendant ces dix années de guerre et nous serons reconnaissants envers tous ceux qui ont été nos amis pendant cette période difficile. Encore une fois, un grand merci à vous tous pour votre soutien ! La rédaction du CIVITAS nous a demandé de répondre à la question de savoir quel rôle l’aide continue de jouer pour nous. Je ne veux pas donner mon propre ressenti, mais seulement dire ce que tout le monde en Ukraine a compris depuis longtemps :

1) Sans aide, nous ne survivrons pas à cette guerre.
2) La Russie s’arrêtera là où nous l’empêcherons d’aller plus loin.
3) Nous croyons en Dieu et en la puissance du monde démocratique.

Traditionell besuchen die Obnoverinnen und Obnover während den Weihnachtsferien die älteren Verbindungsmitglieder, um bei ihnen Zuhause das Bühnentheater «Wertep» (Krippe) aufzuführen. «Wertep» erzählt von der Geburt Jesu unter Einbezug traditioneller ukrainischer Weihnachtslieder. Dieses Foto entstand im Januar 2024. Hier führten die Obnoverinnen und Obnover «Wertep» bei der Familie von Taras Kryvetskyi auf. (Foto: zVg)

Ce texte a été traduit automatiquement de l’ukrainien (version originale ci-dessous) et légèrement retravaillé par Martin Fussen v/o Monty.
Traduction en français: Adrien Passaquay v/o Torkel, correction de Marie-Betrande Duay v/o Bonemine.

—

A propos d’Obnova Ternopil

Nom complet : Union municipale des étudiants catholiques ukrainiens de Ternopil « Obnova » (« Ternopil Stadtverband der ukrainischen katholischen Studenten «Obnova» »)

Symboles et couleurs : ruban aux couleurs bleues, jaunes et blanches, ainsi qu’un insigne spécial pour les membres actifs.

Fondation et patronage : l’organisation a été fondée le 26 novembre 1997 à Ternopil. Son saint patron est l’archange Michel.

Devise et nom : la devise de la Société est « Restaurer toutes choses dans le Christ » (Renovare omnia in Christo). Le nom « Obnova » provient de l’œuvre du patriarche Josyf Slipyj « Le chemin du renouveau ».

Organisation : l’organe exécutif de la société est son comité, élu chaque année par l’assemblée générale. Il existe en outre deux autres organes : le comité de nomination et le comité de contrôle. La commission de nomination est responsable du travail avec les membres (en particulier avec les nouveaux membres). La commission de contrôle supervise le travail du comité et de la commission de nomination et veille au respect du règlement.
Il existe trois types d’adhésion : les sympathisants, les membres à part entière et les seniors. En mars 2024, l’Obnova Ternopil compte 11 sympathisants, 14 membres actifs et 116 Anciens.
Tous les membres actifs et sympathisants sont répartis en cinq sections, en fonction de leurs intérêts et du type d’établissement d’enseignement supérieur fréquenté. Il existe une section philosophique/théologique, économique, culturelle, et enfin une section d’études sociales.

Fédération nationale : l’Obnova Ternopil a été l’une des sections fondatrices de la Fédération des sociétés catholiques ukrainiennes universitaires et estudiantines Obnova (« ukrainischen katholischen akademischen und studentischen Gesellschaften Obnova (FUCAST) ») » en 2003. Elle participe activement aux activités de la FUCAST Obnova et de nombreux seniors sont impliqués dans l’organisation de sessions de formation pour toutes les associations Obnova d’Ukraine.

—

Obnova Ternopil. (Foto: zVg)

— Originalversion in ukrainischer Sprache —

Повна назва звучить «Тернопільське міське товариство українських студентів-католиків «Обнова» (ТМ ТУСК).

Дата заснування організації 26 листопада 1997 р. в м.Тернопіль. Небесним покровителем товариства є Архистратиг Михаїл. Гасло товариства: «Обновити все у Христі» (Renovare omnia in Christo). Назва «Обнова» походить від праці патріарха Йосипа Сліпого «Шляхом Обнови».

Виконавчим органом є Управа, яка обирається Загальними зборами кожного року. Також в структурі є ще 2 органи: номінаційна та контрольна комісії. Номінаційна комісія відповідає за роботу з людьми (особливо із новачками). Контрольна комісія здійснює контроль за роботою Управи та Номінаційної комісії, слідкує за дотриманням «Правильника».

Існує 3 види членства: симпатики, дійсні члени, сеньйори. Станом на березень 2024 року ТМ ТУСК «Обнова» налічує 11 симпатиків, 14 дійсних членів та 116 сеньйорів. Усі дійсні члени та симпатики поділені на 5 секцій в залежності від інтересів та типів вищих навчальних закладів. Функціонують: філософсько-богословська секція, економічна, культурологічна, медична та секція соціальних студій. Символи: значок дійсного члена та стрічка (синій, жовтий, білий кольори).

Звичайна діяльність товариства відбувається у формі щотижневих вівторкових зустрічей, які організовують згідно графіку вищезгадані секції. Також, час від часу відбуваються зустрічі із різними відомими та цікавими людьми. Теми для зустрічей у кожному випадку люди обирають собі самостійно, за виключенням катехизації від духівника товариства, яка відбувається 1 раз на місяць. Крім вівторкових зустрічей традиційно є виїздні реколекції 2 рази на рік та відпочинкові табори літом.

ТМ ТУСК «Обнова» було одним із засновників «Федерації Українських Католицьких Академічних та Студентських Товариств «Обнова» (ФУКАСТ) у 2003р. Зараз наш осередок активно долучений до діяльності ФУКАСТ «Обнова», багато сеньйорів беруть участь в організації вишкільних заходів для всіх товариств «Обнова» в Україні.

Щодо того, як війна вплинула на життя товариства, то варто зробити поділ на декілька етапів, щоб охарактеризувати цей вплив.

2012–2014 р.

Наш осередок їздив із постановкою Вертепу та літніми таборами в с.Многопілля (біля м.Іловайськ Донецької обл.). Ми активно знайомилися із місцевою молоддю, старалися налагодити дружні відносини і це було дуже успішним, ми зав’язали багато корисних контактів, зокрема із місцевими донецькими проукраїнськими активістами. Ми старалися підтримати нашу УГКЦ, яка розвивалася в тому регіоні. Потім ми були активними учасниками «Революції Гідності» на Майдані. Із початком війни ці регіони, які ми 2 роки відвідували потрапили під окупацію та під вплив сепаратистів, яких підтримувала росія. Це було складно прийняти, мої друзі, яких я там набув розділилися на 2 частини. Більшість з них виїхали із тих територій в центральні області України, дехто пішов воювати на боці України і дехто вирішив піти проти України. Кінцем цього етапу особисто для мене стало 29 серпня 2014 року, коли я святкував свій день народження. Цього дня відбулася трагедія, яку називають «Іловайський котел». Російські війська розстріляли заблокованих українських захисників у «зеленому коридорі», який вони пообіцяли українській владі. У цьому «котлі» загинув мій друг Юрій Матущак, який був одним із тих проукраїнських донецьких активістів, з якими я познайомився.

2015–2019 р.

В цей період діяльність товариства відновилася, можна сказати, у звичайному режимі. Ми старалися вести активне студентське життя, але, відверто кажучи, наші танці та розваги вже не були такими, як раніше, бо ми пам’ятали, що на сході війна і пам’ятали про нашого Юрія… Періодично, ми організовували різні акції підтримки для військових. Усі військові знали, що рано чи пізно почнеться велика війна, про це неодноразово чув від багатьох особисто. Але, признаюся, я у це вірив і не вірив. Вірив, бо довіряв людям, які про це казали, а не вірив – бо не думав, що росіяни будуть помирати заради міфів про історію свого слабкого царя. Думав, що серед них знайдеться критична маса думаючих впливових людей, які зможуть запобігти війні. Їх не знайшлося.

2019–2021 р.

Період переходу в офлайн через Ковід. Це негативно позначилося на чисельності членів товариства та на якості вівторкових семінарів.

2022 р.

Із повномасштабним наступом для всіх нас постало велике питання чи вистоїть Київ, адже від цього залежало чи буде Україна. Всі це розуміли. Наша діяльність як організації на якийсь час припинилася, усі в основному займалися волонтерством, приймали біженців та забезпеченням армії, адже військо виросло із 300 тис до мільйона і перед ним постали дуже серйозні виклики. Число добровольців просто зашкалювало. Багато з обновлян пішли у військо. Перед лицем страху це була неймовірна атмосфера єдності і підтримки у суспільстві, відчуття порівняти можу хіба що із майданом 2014 року, але цього разу майданом стала вся Україна. Попри ракетні обстріли і втрати ні в кого не виникало ані найменшого сумніву, що ми вистоїмо і проженемо ворога із нашої землі в короткий період часу (до 1 року). У цей час я був членом контрольної комісії ФУКАСТ «Обнова», тому мав інформацію про допомогу, яку нам надавали від EKV. Ми усі були дуже зворушені, що ви простягаєте нам руку допомоги. Це ще більше підбадьорювало нас до боротьби і давало впевненість у нашому настрою до перемоги!

Із жовтня 2022 року росія почала атакувати нашу енергетичну інфраструктуру з метою створити паніку серед населення. Саме у цей момент ми по-особливому відчули підтримку 1019.ch. Саме у такі моменти ти розумієш хто твій справжній друг. Ми це не забудемо ніколи. В той момент в Україні купити генератор, або зарядну станцію було просто неможливо. А якщо можливо – то ціна була захмарна. Пригадую, як я вперше сказав своїм друзям з БФ «Бонум», що друзі «Обнови» зі Швейцарії привезуть нам 10 генераторів. Вони

мені просто не повірили, сказали, що їм таких обіцянок по 5 на день дають і ніхто не виконує. Вони не вірили до останнього. А коли побачили їх – то майже танцювали від щастя. Низький уклін усій спільноті 1019.ch від імені «Обнови», «Бонуму» та від імені всіх українців. Впевнений, що завдяки вашій допомозі врятовано багато життів!

2023р.

Цей рік був для нас роком надії. Ми усі надіялися на успішний контрнаступ. Студентська «Обнова» знову повноцінно відновила свої зустрічі. Усе стало як було до цього, тільки теми – глибші, питання – гостріші, рішення – чіткіші. Війна загострює усе і усіх: хто був добрим – став ще кращим, хто злим – став гіршим. Допомога від 1019.ch набула регулярного характеру – це дуже сильно нас підтримує і будує. Саме тому допомога від 1019.ch – насправді рятує життя. Для нас стало нормою організовувати різні благодійні заходи, і це також означає багато роботи для нашої організації. Я став одним із тих людей, які задіяні в цій роботі, можна сказати, що багато комунікаційних процесів уже налагоджені. В якийсь момент ми зрозуміли, що для більш зручної та ефективної діяльності нам потрібно мати свій благодійний фонд. Це потрібно для того, щоб відмежувати основну діяльність студентського товариства від волонтерської благодійної роботи, яку виконують обновляни.

2024р.

ТМ ТУСК «Обнова» вирішили заснувати благодійний фонд, який повноцінно візьме на себе усю благодійну роботу товариства, мене призначили директором цього фонду, я, звісно, погодився. Для мене це новий етап у житті. Повна назва фонду звучить: «Благодійний фонд тернопільського католицького товариства «Обнова».

Ми завжди будемо пам’ятати усіх, хто віддав своє життя за нашу свободу протягом цих 10 років війни і завжди будемо вдячні усім, хто був для нас другом у цей складний час. Ще раз ВЕЛИЧЕЗНА подяка усім Вам за підтримку!

Нас попросили сказати якою є Ваша роль зараз для нас. Я б не хотів давати якусь свою оцінку, скажу тільки те, що всі в Україні давно розуміють:

1. У цій війні ми без вас не виживемо.
2. росія зупиниться там, де ми з вами її зупинимо.
3. Ми віримо в Бога і у силу демократичного світу.